Мирослава Бердник: Я не раз приводила примеры, что каждый раз, попадая в…

«Митрополит Шептицкий считал, что даже после того, как немцы «трагически» оставили земли Украины, еще не все утеряно. Гетмана сместили, но власть попала в руки «національних елементів». «Важливо те, -писал митрополит Шептицкий, — що уряд Директорії не залишився осторонь і церковної справи. 1 січня 1919 року цей уряд оголосив закон про автокефалію української православної церкви, наслідки якого матимуть для нас велике значення. Закон про автокефалію кладе край згубному впливові на Україні з боку російського православ'я. Але виняткове значення для нас має таке питання: за нашою порадою український уряд Директорії вирішив порушити клопотання перед апостольським престолом про встановлення дипломатичних стосунків…»

Докладывал Шептицкий папе римскому и об «акте злуки». «Керуючись інтересами святої нашої церкви,— сообщал папе Шептицький,—я дав благословення і на оголошення акту про з'єднання України, хоч і вважав це з'єднання передчасним. Треба було вичекати, поки на Україні буде повністю зліквідована загроза більшовизму і зміцніє влада здорових українських національних сил… У справі створення української державності поки що не доводиться жалкувати за жодним кроком, що я зробив у вихорі подій, може, і не завжди обережно, але завжди з єдиною метою сприяти поступуванню нашої святої церкви. Про це свідчить таке виняткової ваги секретне повідомлення з Києва, щойно мною одержане: «Скоро, скоро на Україні восторжествує унія. Українські державні провідники, прагнучи відгородити Україну від згубного впливу Москви, обмірковують питання про введення унії урядовим порядком згори, шляхом створення українського патріархату. На патріарха всієї України буде покликано вашу екселенцію…» (то есть Шептицкого).

Следует признать, что тут Шептицкий не погрешил против истины.

Директория во главе с Винниченко и Петлюрой поспешила установить с Ватиканом дипломатические отношения. Послом от Директории в папскую столицу поехал друг митрополита магнат граф Михаил Тышкевич, представитель высших кругов польской аристократии.

Не ошибся владыка и докладывая о готовности дорвавшихся к власти «патриотов Украины» ввести унию и назначить самого Шептицкого «патриархом всей Украины». Это подтверждает и рассказ бывшего премьер-министра Директории Владимира Чеховского: «Під час мого перебування на посту прем'єр-міністра уряду Директорії,— вспоминает он,— церковні справи не входили безпосередньо до моєї компетенції, але цим справам я особисто приділяв багато уваги.

Продолжение👇👇👇