На сайте Единого центра правовой помощи «Соотечественники» опубликована новая запись журналиста и бывшей политзаключённой Мирославы Бердник:
Экс-генпрокурор Луценко восхищается поэтом-коллаборационистом Евгеном Маланюком, мечтавшим об уничтожении Украин. Они воспринимают восток и юг как наказание. Себе, бедняжкам — европейцам.
Напомню его стихи.
Всі вироки, здається, проказав Рвучким і ярим віршем… А Росія Ще догнива, як здохлий бронтозавр, І труп — горою — мертво бовваніє. О люте стерво! Твій посмертний дух Ще мстить — смердячий, безнадійний Лазар, — Але намарне: навіть гній потух, І тільки низом стелеться зараза. Даремно радиться синедріон Крикливиць та шаманів євразійських — Бо ні хороби віку, ні Сіон Не воскрешать. Бо сонценосним військом Епоха йде молитви і огня, Земля напнулась готикою росту Й, де нині — бруд, де — парші і короста, Дзвенітиме прозора радість дня. Крізь гноїща, крізь цвинтарі руїн Буятиме нестримний рух природи, І ЗАМІСТЬ ЦИХ КАЛІЧНИХ УКРАЇН, РОСЛИНАМИ ЗРОСТАТИМУТЬ НАРОДИ. Ще прогримить останній судний грім Над просторами неладу і зради І виросте залізним дубом Рим З міцного лона Скитської Еллади.