Виталий Сердюк: Судді Верховного Суду взяли...

15.09.2021
Виталий Сердюк

На сайте Единого центра правовой помощи «Соотечественники» опубликована новая запись адвоката Виталия Сердюка:

Судді Верховного Суду взяли участь у VІ Міжнародному форумі із захисту бізнесу

10 вересня 2021 року судді Верховного Суду взяли участь у VІ Міжнародному форумі із захисту бізнесу, традиційно організованому газетою «Юридична практика».

Під час сесії «Кримінально-правові ризики бізнесу» суддя Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі ВС Сергій Фомін розповів про судову практику щодо забезпечення прав учасників кримінального провадження. «Безумовно, найбільш болючим питанням для бізнесу, яке може виникати під час кримінального провадження, є накладення арешту на майно», – зауважив спікер.

Проаналізувавши сталу практику Верховного Суду, спікер зауважив, що значна кількість рішень суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги скасовується Верховним Судом через значно вузьке тлумачення п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК України в аспекті ч. 2 ст. 24 цього Кодексу.

Наприклад, у КПК України поняття «особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт» не визначається виключно правом власності на це майно. Це поняття стосується також тих осіб, у володінні яких таке майно перебуває на інших підставах (постанова від 26 березня 2019 року у справі № 355/55/18, провадження № 51-4814км18).

Сергій Фомін також акцентував увагу на постанові об’єднаної палати ККС ВС від 27 січня 2020 року (справа № 758/16546/18, провадження № 51-620кмо19) щодо неможливості оскарження ухвали слідчого судді в апеляційному порядку.

Секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі ВС Раїса Ханова на сесії «Бізнес VS санкції» розповіла про проблеми, з якими стикається КАС ВС під час розгляду справ про оскарження санкцій, зокрема щодо необґрунтованого застосування штрафних санкцій до платника податків (постанова Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі № 200/14922/18-а).

У презентації «Економічні санкції: вплив на платників податків» секретар судової палати зосередилася на таких питаннях: яким чином законодавець реагує на судову практику; як норми ПК України узгоджено з економічними санкціями у зв’язку з непропорційністю в правовому механізмі; порядок притягнення до відповідальності; реагування на застосування правил ліцензування; стягнення бюджетної пені; врахування практики ЄСПЛ, у тому числі принципу належного урядування тощо.

На переконання доповідачки, неквапливе просування у справах щодо правових санкцій зумовлено неякісним правовим механізмом і неоднаковою поведінкою суб’єктів ініціювання санкцій: «Адміністративний суд не обмежений повноваженнями перевіряти дотримання формальностей і процедури ухвалення рішення про санкції та наявність підстав для їх застосування. Ми маємо всі підстави на відкритий, публічний професійний аналіз цих правовідносин».

Раїса Ханова запропонувала правовій спільноті разом обговорити окреслені питання, адже бізнес має нормально існувати, а не вибудовувати «етапи захисту». Суддя також поінформувала, що наступний рік буде роком адміністративної юстиції. Із цієї нагоди готується видання Кодексу адміністративного судочинства в рішеннях ВС з QR-кодами для оперативного ознайомлення з повним текстом судових рішень.

Детальніше з презентацією можна ознайомитися за посиланням – https://cutt.ly/wW41a0i.

Під час профільної сесії «Захист активів» суддя Касаційного господарського суду у складі ВС Ірина Кондратова запропонувала до уваги презентацію «Оскарження реєстраційного рейдерства», зазначивши про зміну юрисдикційності у практиці Великої Палати ВС у справах щодо оскарження реєстраційного рейдерства.

Щодо спорів, пов’язаних з оскарженням наказів Міністерства юстиції про скасування реєстраційних дій, також відбулася аналогічна зміна юрисдикційності. Визначаючи спір корпоративним чи цивільним, ВП ВС вважала, що він існує не між позивачем та Мін’юстом, а між особою, яка звернулася до Мін’юсту, вважаючи свої права порушеними, та особою, реєстрацію речового права чи права на частку в капіталі юридичної особи якої було скасовано Мін’юстом за такою заявою. Участь Мін’юсту в таких спорах як співвідповідача не змінює приватноправовий характер спору.

За словами Ірини Кондратової, ВП ВС, визначаючи характер спору як приватноправовий, орієнтувалася на суть спору, а не на визначений позивачем суб’єктний склад учасників справи та вважала, що такий спір виникає саме між юридичними та фізичними особами, одна з яких має зареєстроване право, а інша його оспорює. Державний реєстратор чи Мін’юст у таких спорах може бути співвідповідачем, але не може бути єдиним відповідачем, адже в нього немає і не може бути спору про цивільне право чи корпоративного спору з позивачем. Вимоги до Мін’юсту мають похідний характер, і їх задоволення залежить від того, як буде вирішений спір про право.

Єдиний виняток становлять спори, у яких оскаржуються реєстраційні дії з реєстрації юридичної особи чи припинення юридичної особи. У таких справах ВП ВС визначала, що спір є господарським, а не адміністративним.

Детальніше з презентацією можна ознайомитися за посиланням – https://cutt.ly/yW41xRi.

У межах сесії «Розвиток судової практики» суддя судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі ВС Володимир Студенець ознайомив присутніх із презентацією «Новели вирішення корпоративних спорів», нагадавши про способи захисту корпоративних прав. Суддя також проаналізував висновки Великої Палати ВС, зокрема, щодо застосування відповідальності членів органів юридичної особи перед юридичною особою та права спільної сумісної власності подружжя на частку та скасування держреєстрації юридичної особи — ОСББ.

Окремо зупиняючись на висновку ВП ВС щодо переведення прав покупця і моменту переходу корпоративних прав, Володимир Студенець наголосив, що укладення правочину з відчуження частки в статутному капіталі є правовою підставою набуття права на частку (права власності на частку), а тому момент набуття права на частку може визначатися умовами такого правочину. Водночас моментом переходу корпоративних прав із частки в статутному капіталі, яка була передана іншій особі, є юридичний факт реєстрації в державному реєстрі зміни складу учасників за актом приймання-передачі, наданим однією із сторін.

Щодо способу захисту порушеного права суддя КГС ВС звернув увагу на те, що попри судову практику юристам необхідно також звертати увагу насамперед на характер і фактичні обставини справи.

Детальніше з презентацією можна ознайомитися за посиланням – https://cutt.ly/6W41RkX.